Νότος, Ζέφυρος, Εύρος και Βορέας
На поличці стояв глечик, Він був старий, і майже вже репнув. Я сидів, поглядував все туди – Дуже боязно, бо відчував в ньому силу. На ньому виднілись написи чотири.   Першу що розгледів - слово Нот. З давньогрецької це південь значить, Або як можна перекласти - Бог, Що керував південними вітрами.   Друге слово майже стерлось, Але то певно був Борей, Він приїхав з півночі своєї І схопив з собою вітерець Той за комір всім залазив.   Третього Еврокл звали, Напис був чіткий. То вітер зі сходу, він заїжджий. Покинув замок свій міцний, Що десь на островах японських, Досі ще стоїть.   Ну четверте слово всім знайомо. Літерами давніми написано – Ζέφυρ Він штормить постійно з заходу, Він нагадує весну, Він вісник нової пори.   Я отямився раптово, Поглянув на кувшин, Він тріснув, тільки шийка залишилась, Міцна, ціла, і написи на ній – Нот, Зефір, Еврокл і Борей.
2023-07-25 15:58:53
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Хонна
ну майже, ще звісно потрібно повчитись малювати🙃
Відповісти
2023-07-25 16:06:01
Подобається
Lexa T Kuro
А цей мені до душі 🙏💞, бо вітер для мене має особливе значення... А ще й описали не один, а декілька🤩👍 Пам'ятаю, що колись захоплювалась та намагалася розібратися зі всіма цими "самумами", "бризами" тощо. Дякую, що нагадали🙏🤗 Мені подобається Ваш стиль - він чудовий! Будьте собою!🍀✨☀️
Відповісти
2023-07-27 09:07:27
1
Хонна
@Lexa T Kuro дякую)
Відповісти
2023-07-27 09:08:32
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3343
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2193