Місто
Всі розглядають місто вночі Тоді здається воно "незвичним" А чому ми не бачимо всієї краси Днем, коли все добре стає видним? Так, можливо і буде сонце ярким, І народу буде час пік. Але все таки, ви побачите місто справжнім. Живим, а не тим, що спить. Ви зрозумієте, наскільки тоді галасно. Або навпаки, ви знайдете тихі місця. Місто воно ж цікаве, В кожну пору року буття.
2023-10-18 07:37:18
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Вчора була сирена, і люди сиділи в метро. А я йшла вулицею і насолоджувалась тишею і красою. Це було у 15:00. А ще прийшло таке дивне відчуття, що я в грі на карті без ботів. Ні машин, ні людей. І все дуже атмосферненько). Дуже цікавий вірш. Мені подобається твоє бачення світу! Нових натхнень!
Відповісти
2023-10-18 08:01:42
1
Хонна
@Lexa T Kuro цікаве спостереження в тебе було. Дякую тобі аза коментар
Відповісти
2023-10-18 08:18:13
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3326
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4999