***
Вже літо п'янке попрощалось, Не чути пташиних розмов, Вже листя вогнем запалало, Шумить трав медових покров. Хмарками покрилося небо, Втекли знов кудись журавлі, Немов, наступає пустеля, Холонуть й коротшають дні. Бешкетником вітер буває: Одежу з берези зніма... Навіщо? А хто його знає... Й каштани в прохожих кида. І сонце проміння жаліє, Що часом бракує тепла, Про літо лиш спогад зігріє, Й розтане на серці туга. 11.10.2019
10.07.2021
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Чудовий опис природи👍
Відповісти
10.07.2021, 15:11
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2616
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1783