Тріолет 9
Микола Мотрюк
Світ спалахнув в жорстких війнах... Коли святий настане мир..? Гарцює злоба по судинах... Світ спалахнув в жорстких війнах... В твоїх розтанув би обіймах, Ти — вічний мій орієнтир... Я загубивсь в жорстких війнах, Та все ще борюся за мир... Сини Вкраїни в домовинах, Ввись лине, не змовка Псалтир... Нуртує гнів десь у глибинах: Вкраїни доньки в домовинах... Ти грієш серце на світлинах, Що з трепетом кладу в мундир... За тебе вистою у війнах... В тобі знайду жаданий мир...
2022-12-12 16:16:59
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Нехай буде те найкраще, на що сподіваєшся👍
Відповісти
2022-12-12 16:23:02
1
Н Ф
Неймовірні вірші...
Відповісти
2022-12-12 17:00:59
2
Микола Мотрюк
Спасибі за відгуки...
Відповісти
2022-12-12 17:18:32
Подобається
Інші вірші поета
Сонет 18 Сонет 50 Тріолет 38 Сонет 29. Грішник
Інші поети
емоція
@mijnlief
Aaliyah Salia
@writernxtdoor
Chebihi_
@Chebihi_
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1976
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2631