Сонет 4

Микола Мотрюк

Нависли хмари, не проб'ється й сонця промінь... Зчорнілі стіни - днів минулих оповідачі, Людей потоки ріднуть, не вщуха дощі, Жене прохожих, мов котів під стріху, студінь. Тиняюсь містом, невідомі вулицí... І, ніби, щось пригадую, й стою, як дурень... Не поміщаються думки: розлилась повінь... Схотілось притулитись до печí. Відчув пронизливий і сковуючий погляд... Той взір очей тернових до стіни прибив І страх посіяв... й обернув на смолоскип. У голові, немов, зійшов із рейок потяг... Куди я йшов..? Навіщо гóродом бродив..? І мовить їй не зміг нічого... геть охрип... Застиг, як вкопаний, в замурзаних чоботях... 07.11.2019

2021-07-10 12:22:25

Інші вірші поета

Сонет 25 Тріолет 6 Тріолет 16 Тріолет 24

Інші поети

Юля Штука

@JuliShty4ka

Ella Verrremi

@verrremi

Upavshii_Zakat

@Upavshii_Zakat

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

9575

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

5425