Сонет 17
Микола Мотрюк
Морозяного вітру з ніг збива порив, Гадюки снігові повз пробіга панічно, Ранкове небо грає барвами магічно… Обрав я шлях життя складний… чи стане сил..? Мені байдуже, хто би що не говорив, І як би не звучало просто й прозаїчно: Тією ти для мене лишишся навічно, Яку всім серцем до нестями полюбив. Хотів я стерти спогади, переписати… Та в картотеці книгу цю не відшукати… Зі мною завше ти, в які б не втік краї… Люблю тебе, й цього не в силах вже змінити... Поки живе в мені любов, — я буду жити. Небесний Отче наш, благослови її. 05.01.21
2021-07-10 13:16:43
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Дуже гарний вірш, нехай все буде добре👍👏👏👏👏👏
Відповісти
2021-07-10 14:42:00
Подобається
Микола Мотрюк
@Лео Лея Дякую Вам!
Відповісти
2021-07-10 14:51:47
1
Інші вірші поета
Сонет 3 Тріолет 2 Божевільний Тріолет 29
Інші поети
ORCHAK
@aleksandr_kotsupal
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16484
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9067