Тріолет 35
Микола Мотрюк
(18+)
Я марю, сню, я шаленію... Тебе давно жадаю вкрасть... Мене опанувала страсть, Я марю, сню, я шаленію, З фантазій-снів сплітаю снасть, Від передсмаку аж п'янію... Я марю, сню, я шаленію... Тебе давно жадаю вкрасть... Благай, проси — не пожалію: Тобі нічого це не дасть... Прийдеться преді мною впасть... Благай, проси... не пожалію, Одержу над тобою власть... Не насміхайсь, повір, посмію... Я від зухвальства шаленію, Й тебе, нахабу, мушу вкрасть..!
2023-09-21 09:08:28
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Микола Мотрюк
@Лео Лея Дякую...)
Відповісти
2023-09-21 14:15:02
Подобається
Терті пляцки
Молодець, Коля. Дуже гарно
Відповісти
2023-09-21 15:49:34
1
Микола Мотрюк
@Терті пляцки Спасибі Вам...)
Відповісти
2023-09-21 16:01:37
1
Інші вірші поета
Тріолет 18 Тріолет 49. Моїй долі Сонет 18 Тріолет 17
Інші поети
Ната
@MataMark
Mateo Torres
@mateo_adrian
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2444
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2249