Сонет 34
Микола Мотрюк
Весна — розбурхана ріка, що мчить руслом... Десь мідний відблиск розливається в узгір'ї... Хвалебний Небу соловей співа псалом, Витає аромат цвітіння в надвечір'ї... О, Господи, не хочу буть гріха рабом... "Рятуй..!" я кличу, як Петро в своїм невір'ї... Знов душать пристрасті огненним ланцюгом, Я в темряві, мов найчорніша ніч в беззір'ї... Не хочу більше підкорятися пітьмі, З темниці душу мою виведи, благаю, Щоби прославити Ім'я́ Твоє святе... Від юності страждав в гріховному ярмі, Від спраги за Тобою, Спасе, знемагаю... Хай Слово Твоє в моїм серці проросте...
2023-04-16 17:39:53
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Терті пляцки
Чудова поезія
Відповісти
2023-04-16 17:47:22
1
Лео Лея
І так щодня. Чудовий вірш
Відповісти
2023-04-23 10:37:09
Подобається
Інші вірші поета
Тріолет 37 Тріолет 18 День і Ніч Сонет 31
Інші поети
oo_WoW_oo
@oo_WoW_oo
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13169
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3343