Сонет 26
Журливо пада лист в прощальному танкý, Для осені в дарунок вальс кружля востаннє Під звуки журавлиного лементування, Що рве душі зпечаленої нить тонку. Ми не стрічались разом в літнюю пору, Не слухали пісень ми солов'я до рання, Ми не стрибали з головою в вир кохання, В очах вгледíвши зорепаду бахрому. Будь проклята! Будь проклята, війно, навічно!!! О, скільки обірвала ти життів трагічно..! Тече ріка кривавих сліз, не витіка... Подзвін до Неба кличе, зве, рида, голосить, Стражденне Матернєє серце пропіка... Змилосердися, Боже... Україна просить... 02.11.22
2022-11-03 02:10:36
11
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Микола Мотрюк
Спасибі...
Відповісти
2022-11-24 21:28:25
Подобається
Ріна Беррі
Зворушливо...
Відповісти
2022-12-08 21:49:10
1
Микола Мотрюк
@Ріна Беррі Дякую...
Відповісти
2022-12-08 22:08:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1923
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4913