Сонет 10
Микола Мотрюк
Зими на землю впав холодний цвіт, Ріллі обвуглені накривши скиби, Біліють десь у далині бескиди, Рожевим полум'ям ясніє схід. Вже проситься Дитя на грішний світ, Але навколо тільки сірі скити... Ми не готові й двері привідкрити... Забули ми про Божий Заповіт. Нам ближче до кафе, аніж до церкви, І що нам до Ісусової жертви... Ми краще знаєм як життя прожить... А Бог все жде на нас віки... чекає... Біжім в обійми Отчі в цюю ж мить: Світ може й не простить, Бог — все прощає. 05.01.2020
2021-07-10 12:43:39
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
І головне це нам не пропустити... Прекрасний вірш! 👍👏👏👏👏👏 Були б у віршах аплодисменти, як у книгах, то кожному з Ваших віршів я би поставила максимум з максимуму.
Відповісти
2021-07-10 15:02:47
Подобається
Микола Мотрюк
@Лео Лея Дякую Вам!
Відповісти
2021-07-10 15:23:02
1
Інші вірші поета
Сонет 35 Тріолет 32 *** Тріолет 28
Інші поети
Menna Mostafa
@Menna_Mostafa
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9066
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2492