Сонет 10
Микола Мотрюк
Зими на землю впав холодний цвіт, Ріллі обвуглені накривши скиби, Біліють десь у далині бескиди, Рожевим полум'ям ясніє схід. Вже проситься Дитя на грішний світ, Але навколо тільки сірі скити... Ми не готові й двері привідкрити... Забули ми про Божий Заповіт. Нам ближче до кафе, аніж до церкви, І що нам до Ісусової жертви... Ми краще знаєм як життя прожить... А Бог все жде на нас віки... чекає... Біжім в обійми Отчі в цюю ж мить: Світ може й не простить, Бог — все прощає. 05.01.2020
2021-07-10 12:43:39
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
І головне це нам не пропустити... Прекрасний вірш! 👍👏👏👏👏👏 Були б у віршах аплодисменти, як у книгах, то кожному з Ваших віршів я би поставила максимум з максимуму.
Відповісти
2021-07-10 15:02:47
Подобається
Микола Мотрюк
@Лео Лея Дякую Вам!
Відповісти
2021-07-10 15:23:02
1
Інші вірші поета
Тріолет 9 Сонет 35 Тріолет 23 Сонет 38
Інші поети
Любов
@lyubov_gladunyak
Vitalisa
@Vitalisa