Сонет 11
Микола Мотрюк
Зелені сосни ніжаться в яснім промінні, Заплаче сніг і пролісками проросте, Черешня лісова у білому цвітінні, Лелеки клекотіння лине голосне. Та ми сліпі... Господнє нищимо творіння, Продали душу за валюту в портмоне... Не проросло в серцях євангельське насіння, І Доріана Грея нас дорога жде. Тріщить вже гілка, що її недопиляли, Шалені апетити запалили кров, Ми рай на пекло вперто "тераформували"... Дощем кислотним пролилóся небо знов, Ми зáживо Природу-Матір поховали..! Та не кінець ще, поки в світі є любов. 11.01.2020
2021-07-10 12:46:11
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
100% правда!
Відповісти
2021-07-10 15:00:29
1
Інші вірші поета
Тріолет 38 Сонет 44 *** Тріолет 29
Інші поети
Elae Marks
@Elae_Marks
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2205
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4851