Сонет 11
Зелені сосни ніжаться в яснім промінні, Заплаче сніг і пролісками проросте, Черешня лісова у білому цвітінні, Лелеки клекотіння лине голосне. Та ми сліпі... Господнє нищимо творіння, Продали душу за валюту в портмоне... Не проросло в серцях євангельське насіння, І Доріана Грея нас дорога жде. Тріщить вже гілка, що її недопиляли, Шалені апетити запалили кров, Ми рай на пекло вперто "тераформували"... Дощем кислотним пролилóся небо знов, Ми зáживо Природу-Матір поховали..! Та не кінець ще, поки в світі є любов. 11.01.2020
2021-07-10 12:46:11
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
100% правда!
Відповісти
2021-07-10 15:00:29
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2725
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7231