Сонет 1

Микола Мотрюк

Серед гучного натовпу міського Стоїть в костюмі сірому жебрак, Дорожнім пилом, мрякою просяк, Бездонний погляд свéрдлить до живого... Ніхто не бачить, хоч би й впав навзнак: У всіх біда своя — не до чужого. Он той купив би пійла дорогого, А тóму — áвто, цей — тримає банк... Із неба сніг немов зола спадає, А бідоласі вкритись чим немає... Хто зна, чи прúйде ще одна весна? Мільйони...блискають й зникають лиця, Нема із ким бідою поділиться... В юрбі увидіть, стріти би Христа... 29.10.2019

2021-07-10 12:14:03

Інші вірші поета

Тріолет 1 Сонет 14 Мені колишньому Досить

Інші поети

泽明王

@WangZeMing_Z85

Ali Gurbanov

@Aliscorp

Sofia St

@sofia_st

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3914

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

2769