Тріолет 17
Микола Мотрюк
З тобою відшукали б щастя, Свій путь знайшли б серед доріг... Я вірю, нам могло би вдасться З тобою відшукати щастя... Зв'язавши рушником зап'ястя Ступили б сміло на поріг... З тобою відшукали б щастя, Свій путь знайшли б серед доріг... Я знаю, буде хтось сміяться... Нехай потоки ллють зі стріх, За труднощі нам всі воздасться... Я знаю... буде хтось сміяться, Та прагну спільного Причастя... Ми стрілися, і це не збіг... Пліч-о-пліч відшукаєм щастя, Свій путь знайдем серед доріг...
2023-01-12 18:32:00
14
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Микола Мотрюк
@Галина Соколишин Дякую...
Відповісти
2023-01-12 20:33:27
1
Микола Мотрюк
Спасибі Вам...
Відповісти
2023-01-12 20:47:29
Подобається
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Часом для щастя присутність лиш однієї людини достатньо, саме це я зрозуміла зі слів рядків 🙈😉🧡
Відповісти
2023-02-06 12:59:25
Подобається
Інші вірші поета
Сонет 5. Вечір на роботі Тріолет 42 Тріолет 18 Рондель 1
Інші поети
Luna
@Moon_Luna_
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4522
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17090