Тріолет 17
Микола Мотрюк
З тобою відшукали б щастя, Свій путь знайшли б серед доріг... Я вірю, нам могло би вдасться З тобою відшукати щастя... Зв'язавши рушником зап'ястя Ступили б сміло на поріг... З тобою відшукали б щастя, Свій путь знайшли б серед доріг... Я знаю, буде хтось сміяться... Нехай потоки ллють зі стріх, За труднощі нам всі воздасться... Я знаю... буде хтось сміяться, Та прагну спільного Причастя... Ми стрілися, і це не збіг... Пліч-о-пліч відшукаєм щастя, Свій путь знайдем серед доріг...
2023-01-12 18:32:00
15
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Микола Мотрюк
@Галина Соколишин Дякую...
Відповісти
2023-01-12 20:33:27
1
Микола Мотрюк
Спасибі Вам...
Відповісти
2023-01-12 20:47:29
Подобається
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Часом для щастя присутність лиш однієї людини достатньо, саме це я зрозуміла зі слів рядків 🙈😉🧡
Відповісти
2023-02-06 12:59:25
Подобається
Інші вірші поета
Сонет 6 Сонет 3 Сонет 23 Сонет 32
Інші поети
HAZEL GRACE
@just_another_someone
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3214
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11841