Жити
Любомир Крупка
Я відчуваю що всередині щось стисло І намертво вчепившись у горлянку тягне вниз Так ніби десь на глибині є джерело Те джерело де б’є свята вода Так ніби я торкнувся пальцями до неї І світло там сіяє І оживуть сади Живу і я Так ніби і живий Але всередині так пусто Лиш дзвонів чую я глухі акорди І серця такт я відчуваю Розміриний і тихий ритм Так ніби в танці я І грає музика спокійна Закутаюсь міцніше у думки Забюсь в куток там де ніхто не знайде Слова мої бринітимуть на сонці Думки свої я захищу паролем Думки що залишаються зі мною І знов всередині стискає Мовчить на мене пустота Так гучно щось мені говорить І душить сильно під душею Повітря десь на денці А всюди лиш вода Я відкриваю очі Ніч моя зі мною Я хочу дихати Не можу Я хочу жити Ще один ковток Мій світ це люди Мій світ летить Мій світ під три чорти Буває встигну шанс зловити свій Буває ні Так порожньо і так стискає Але не поспішаю Я впевнено іду в житті Є миті щастя Є розчарування сіль Але найбільше є емоцій у мені Бо все що маю це вони Я думаю І я живу Я відчуваю Одне бажання Жити І кадри змінюють обличчя І там де був дитиною я чоловік Бо я пливу На хвилі радості Імя якої Жити
2020-09-21 14:08:55
2
0
Інші вірші поета
Коли виходиш з дому Невловимі Я врятую тебе від світу Дихай
Інші поети
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1445
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13178