Я набирав повітря у легені

Любомир Крупка

я набирав повітря у легені а видихав слова а потім ноти стомлено лягли мені на груди здушили тіло і я хотів устати але не зміг бо під вагою твоїх вуст не встояв я брав ножі і вирізав твої недбалі силуети але тепер від них у мене рани на руках і кров стікається по пальцям фарбуючи твої і ноги і вуста і тіло все завмерло хоча і ти кричала ножі заграли танго на паркеті мені ще два штрихи до образу твого додати і ти будеш моя у музиці пісень у тиші серед ґвалту до образу твого один лиш рух до неба я сягну рукою і наостанок наберу повітря в груди й заспіваю що ти моя ти небо ти моя земля

2020-09-17 16:08:55

Інші вірші поета

Невловимі Коли виходиш з дому Залишся тут Жити

Інші поети

Olim

@_Olim_

Jasmin Robledo

@jasmerrrn

Hannah

@hananahQbanna

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

101

11821

Forgiveness

МОРГАН РЕЙ

If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.

7827