Гітара
На вулиці стало темно. Всі люди розбрелися по своїх квартирах. Засвітились ліхтарі. В повітрі повисла солодка мелодія гітари. Це місцевий музикант заграв сумну пісню про нещасливу долю однієї закоханої пари. Жінки не могли стримати сліз і діставали хустинки. Чоловіки лише сумно похитували головами. Ще трохи і музикант завершить свій концерт. Він закине свій інструмент на плече і зануриться у морозяний вечір. На вулиці його чекав старий велосипед. Колись давно саме на ньому музика мріяв об’їздити пів світу, побачити найвідоміші місця планети. Час пройшов, а мрії залишились мріями. Музикант цим мало переймався, адже був переконаний у тому, що колись точно вирушить у мандри. Він поїде звідки, і вже ніколи сюди не повернеться. Це буде пізніше. А зараз він просто прямує до свого дому. Вже вдома він як завжди відкриє двері сріблястим ключем і зварить собі кави. Гітара стоятиме у коридорі і самотньо дивитиметься в куток. Така стомлена, але неймовірно щаслива. Вона раділа, через те що саме він навчив її співати. Музикант вивів її на сцену. Зробив з неї справжню актрису. Тепер її голос наділений сотнями мелодій, тисячами звуків. Більше того, вона знає безліч мов. Вона змушує людей сміятися. Спроможна завдати болю і так само легко піднести людину до небес. Це все вона має зараз. Але раніше все було не так. Вона добре пам’ятала з чого починалася її «дорога». Це був період поневірянь. Вона думала, що її голос ніхто більше не почує. Самотню, без декількох струн, гітару декілька днів підряд вмивали дощі. Саме тоді вона навчилась цінувати світ навколо себе. Навчилася рахувати зорі. Кожного дня вона вмивалася ранковою росою. Жоден день не проходив, щоб вона не дякувала сонцю. За світло. За тепло. Вона дякувала навіть за біль і страждання, адже це і є частина життя, без яких не було б і радості. А потім прийшов він. Чоловік, що подарував їй голос. Музикант завжди мав мрію. Гітара знала про неї і допомагала йому здійснити її. Тепер він уже спав. Жоден сон не тривожитиме цієї ночі квартиру. Стало тихо. Лише чулася тиха мелодія. Там у кутку спала гітара. Прислухайтесь самі.
2020-09-12 09:57:18
1
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1383
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2528