Зима
Лев Ковський
＋ Зима приходить з мертвими птахами — Приносить холод й тишу в груди І чорними, як нафта, небесами Вкриває найміцніші мури. Людських тіл і душ розп'яття, Таємний морок піднебесся, Зима приносить нам прощання І тихий шепіт свого серця. Вона приходить з порожніми містами І забирає найтепліше І льодяними, як тіла, мостами Біжать у ніч, поки не стало гірше.
2022-12-24 08:12:08
2
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Лев Ковський
@Тигриця дякую вам)
Відповісти
2022-12-24 12:36:54
1
Тигриця
@Лев Ковський Це вам треба дякувати. Справжнє мистецтво. Я сама пишу вірші, але також читаю й інших авторів. Це просто задоволення.
Відповісти
2022-12-24 12:37:51
1
Лев Ковський
@Тигриця ❤
Відповісти
2022-12-24 12:38:53
1
Інші вірші поета
Найскладнішим у ній було ім'я Коли повітря наповнюється димом Поки тебе ще тримає земля
Інші поети
Imperfectone
@bulletproof
Koga- Chan
@cute_cat_2411
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1237
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12415