Найскладнішим у ній було ім'я
Найскладнішим у ній було ім'я, Ніби назва екзотичного корабля, Що в трюмах провозив солодке вино, Найкраще у ній було її тепло. Таке далеке і водночас близьке, Було у ній щось, що ніколи не вмре. Безкордонна краса, східний манер, Я любив кожну з її химер. Та коли сіло сонце, вона пішла, Певно, знайшла інші води, тепліші серця. Та коли сходить місяць, згадую те, Що ніколи не вмре, ніколи не вмре.
2022-12-20 06:12:11
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сузанна Ревич
це... це так гарно(((
Відповісти
2022-12-20 21:46:03
1
Лев Ковський
Відповісти
2022-12-20 22:03:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1350
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
73
1
3379