Поки тебе ще тримає земля
Лев Ковський
Поки тебе ще тримає земля Поки під нами тяжіє перон Нехай не лякають мовчальні слова І хмуре небо, залите в бетон Скоро розвіється запах трави І чорні шпали прогнуться від болю Вслухайся у теплий дзюркіт води Вслухайся у вітер, що йде за тобою Тримай відкритими свої уста Щоб легше було тебе цілувати Хай ніч ця буде довга й п'янка Хай завтра ніколи не ввійде в кімнату Та морфій відпустить останні нитки Довгі халати порушать наш спокій В цю мить ти захочеш востаннє піти В цю мить на перон прибуде твій потяг
2022-12-21 07:19:32
3
0
Інші вірші поета
Найскладнішим у ній було ім'я Зима Коли повітря наповнюється димом
Інші поети
@ Aphrose
@rose_vinluan
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1670
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12360