Повернуся
Коли підступає ворог, знищує все твоє мирне життя, Виходу немає, Лише воювати, бо вже нема вороття, Навкруги все палає, Чужинці забрали моє серце і душу, Розбили мою сім'ю, Захистити собою я мушу, Бо їм не зламати мрію мою, Буду пам'ятати про свою надію, Світле майбутнє здається далеко зіркою на небосхилі, Піду воювати, бо маю я мрію, Діти за вас мої милі, Боляче мені далеко від дому, На холодному фронті стою, Завдали цьому миру роздолу, Як кров ллється так і свою проллю, В очах у людей страх сильніший щодня, Я дивлюся смерті в очі, Як же там родина моя? Які гіркі вони сльози дівочі, Ранені і вбиті вже не страшні мені, Візок запряжу і поїду туди, І сниться мені мир у ясному сні, Ніби крапля цілющої води, Я пообіцяв, що повернуся, Не гасне моя тінь, Голубом з миром я увірвуся, Хоч не передати весь жах та біль, Ніби безкінечна ця війна, Але я чую,що скоро кінець, Надія...надія ще жива, Ніби втіхи острівець, На ранок чується перемога, так саме вона, Недаремна була мрія моя, Це була остання у вогні весна, Ніби живої ріки течія, Не шумлять більше гармати, Припинилися людські страждання Дочекалася сина мати, Це перше мирне світання, Але скільки горя і сліз віддали ми, Розруха залишилася нам, До самої дійшли мілини, Але не дарма я серце віддав, Іду я додому і радіє земля, Світить сонечко та ясне, Збулася мрія моя, Все мене до родини зове, На порозі я став не повірили мені, Що дійшов до самого краю, Радію, що прийшов з далені, І щастя я більшого, ніж мир вже не знаю. * Присвячую подвигу прадідуся
2020-06-29 21:08:47
6
0
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1549
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3727