Хто я?
Всесвіту, скажи мені хто я? Чи сьогодні живу своє життя? У свого відображення в дзеркалі я щодня питаю, Які ще таланти й призначення у собі зберігаю? Я знаю, що народжена для того аби творити, Щоб свою душу у вірші перетворити, Та на яких шляхах місця під сонцем собі шукати? Як довго я буду в чужих тернах блукати? Так, я вже вийшла із незнання й страждання темних печер, Спогади мозок про які так і не стер, Коли ж я знайду призначену для мене зірку провідну? А потім стану півонією і розквітну, Буду світити ясніше, ніж сонце ясне, І прокляття злих людей мене омине, Це колись станеться, я точно знаю, Бо до Всесвіту свої думи давно посилаю.
2022-11-01 20:05:03
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Lelyana_ art
@Kruhitka Dobro Дякую 😘
Відповісти
2022-11-02 05:18:04
Подобається
Сандра Мей
Ого, як на мене це чудово. Є над чим задуматись. По правді й в мене виникають такі думки. І я просто у захваті від вашого опису й пориву думок. Авторе ти молодець❤️.
Відповісти
2022-11-02 06:05:49
1
Lelyana_ art
@Сандра Мей Дякую 😊
Відповісти
2022-11-02 06:07:37
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2378
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5609