торкнися мене

Last_samurai

хтось знищує все, до чого торкається, щоб просто створити нове. життя - не биття й не каверзи, допоки воно живе. шукати причин чи виправдань - вирішуєш тільки ти. допоки існуєш - виправи! допоки ще здатен йти, у кожен свій крок закохуйся, приймай неминучість ран. лікуй їх (але не похапцем), іржавий від сліз стоп-кран залиш в смітнику для вражень, що тягнуть твій настрій вниз. будь поруч із тим, хто скаже: торкнися мене і знищ

2021-08-26 08:12:10

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Лео Лея

Чудовий вірш. Чудовий👍

Відповісти

2021-08-26 10:43:11

Подобається

Сніданок з Едемом

Напідпитку з Самураєм🥰

Відповісти

2021-08-26 13:34:42

Подобається

Есмеральда Еверфрі

Самурай, заради тебе я навіть на СБ заскочила літом, і не пошкодувала! Це було неймовірно!) все ще чекаю, коли торкнуся твоїх шедеврів у матеріальному світі👀

Відповісти

2021-08-27 17:49:19

Подобається

Інші вірші поета

Крила. те, що стане нами/кс3 Жага життя. нагадування

Інші поети

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

Time_Fune

@Time_Fune

Роман Тихий

@volodimir_romanenko

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

3832

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5776