торкнися мене
хтось знищує все, до чого торкається, щоб просто створити нове. життя - не биття й не каверзи, допоки воно живе. шукати причин чи виправдань - вирішуєш тільки ти. допоки існуєш - виправи! допоки ще здатен йти, у кожен свій крок закохуйся, приймай неминучість ран. лікуй їх (але не похапцем), іржавий від сліз стоп-кран залиш в смітнику для вражень, що тягнуть твій настрій вниз. будь поруч із тим, хто скаже: торкнися мене і знищ
2021-08-26 08:12:10
12
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Чудовий вірш. Чудовий👍
Відповісти
2021-08-26 10:43:11
Подобається
Сніданок з Едемом
Напідпитку з Самураєм🥰
Відповісти
2021-08-26 13:34:42
Подобається
Есмеральда Еверфрі
Самурай, заради тебе я навіть на СБ заскочила літом, і не пошкодувала! Це було неймовірно!) все ще чекаю, коли торкнуся твоїх шедеврів у матеріальному світі👀
Відповісти
2021-08-27 17:49:19
Подобається
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3892
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1869