Крила.
Минає час, у простір лине. Немає сил його спинити. Усе занадто швидкоплинне, Тож треба встигнути любити. Навколо безліч дивовижних Речей, що оком не побачиш. Занадто щирих, дуже ніжних, Таких, як ти для мене значиш. Мовчу я завжди без упину, А ти щебечеш, наче пташка. Мов перші кроки для дитини, Без крил тобі на світі важко. Я подарую їх, як схочеш... Хай чорні крила, проте дужі. Літайте, друзі, й ви щоночі З птахами, що вам небайдужі!
2019-06-18 20:25:56
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ria
Доволі гарно, приємно читати на щирій українській мові👏👏👏
Відповісти
2019-06-18 20:30:39
1
tata
😍😍😍
Відповісти
2020-05-15 16:05:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1793
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4033