Рандомні факти
Йду від метафор - пронизливих та абстрактних Ближче до суті, без пафосу зайвих речень, Що викликають огиду і крихти страху: "Пере- , занадто" (і несприйняття, до речі). Геть від коріння, яке проросло в повітря: Втратити сенс чи змістовно піти до пекла? Я полюбляю дивитись на небо й квіти, Щоб холодити думки (тільки там, де тепло). Я полюбляю картоплю й рандомні факти, Вирвані із контексту (чи підсвідомі). Як-от на кшталт: серед всіх, хто підносить фатум, у половини - нікого немає вдома. Десь у третини - нічого, лише потреби. Я ж не бажаю бажати, шановне панство. А в черепах, панголінів (і, певно, в тебе) Найкрасивіший, міцніший у світі панцир. Пам'ять дивує (частіше - невибірково). Тести за Айзенком геть неінформативні. Вп'яте на п'яти собі наліплю підкови. Може, насниться пітьма й невідомий ти́ в ній. Течії править потрісканий Льодовитий. Тане в Антарктиці крига та на Алясці. І на Нептуні здійнявся жахливий вітер. (А на додачу - тебе не почути, трясця). Тобто, я, звісно, порину думками вище, Тишу сприйму як належне, бо (Mamma mia) Я ж зазвичай так спілкуюся - через вірші. Добре, що їх, прочитавши, не розуміють.
2021-03-29 08:03:16
12
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Last_samurai
@ϟiegfrieda ϟchloϟϟmann а там рандомные факты, из Википедии
Відповісти
2021-03-29 10:06:25
1
Last_samurai
Відповісти
2021-03-29 10:17:38
1
Last_samurai
Відповісти
2021-03-29 10:29:08
1
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8306
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1428