про дійсно важливі речі
(18+)
гей, роніни! чули, нероби-пияки? черговий надсекретний наказ сюзерена: зібрати військо відчайдушних шмар. знайти їх стільки де? кошмар! та щоб відповідально, вміло, ревно на хвойдофронті ніжно, м'яко у ворогів висмоктувати міць були спроможні. хутко, кожен вставайте, бо у області сідниць протерлися поношені хаками. скарбниця геть спустошена, п'яниці! шукайте майко, бо не дам саке! прокляття майоріє ще й яке: ми воювати надто кволі й ниці, та до повій тягнуло всіх віками. на цьому і зіграємо. або якщо й вони зарадити не зможуть, захристиянимось самі. і схоже, до цього нас веде іспанський сором (бог). *мається на увазі епоха до- і Едо та боротьба з підпільними християнами в Японії, на збільшення кількості яких, зокрема, неабиякий вплив мали іспанські місіонери 🌚
2021-05-14 17:55:30
11
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Самоскид!
поки ви тут насолоджуєтесь життям десь тривають шмаровійни. задумайтесь! автор молодчина, як завжди глибоко!!!
Відповісти
2021-05-15 11:44:37
2
Last_samurai
Відповісти
2021-05-15 11:48:40
1
Лео Лея
Цей вірш можна сприймати по-різному 😏 і саме в цьому є майстерність автора.
Відповісти
2021-05-15 13:37:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2138
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3049