отримай
не сподівайся (наївно надто), що хтось наважиться й не піде. якщо тримаєш вночі гармату, щоб, підірвавши, влетіти в день, - відчуєш справжнє життя на дотик, посмакувавши уламків біль. відповідальності антидотом тебе врятує в останній бій рішучість власна (чи вірогідність сценарних похибок на межі). з ілюзій вийди, поводься гідно, про те, що боляче - не кажи. бо не поможе ніхто. дрібниці. бажань (чи права на це) нема. ще реагують твої зіниці? - себе врятуєш, повір, сама. отримай першу й єдину спробу, безмежним кроком здолай сто прірв. і вже - з титану. неначе робот, зміни програму, змагайся, вір: нехай тілесний супротив - драний, вперед іди, не зважай на це. з'єднай ще кілька десятків шрамів - отримай справжнє своє лице.
2021-08-18 14:48:38
12
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Last_samurai
@Марі Жаго тим, що ти така є у мене, бойова подруго🙃
Відповісти
2021-08-20 09:14:34
1
Марі Жаго
@Last_samurai 🤔😏
Відповісти
2021-08-20 09:17:55
1
Марі Жаго
Нк якщо тобі цього досить...
Відповісти
2021-08-20 09:18:18
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
852
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1531