Годі самоскидатися
Я палала вогнем, вгору йшла (на заклання мов), наче знята з хреста домовиною на спині. Серед безлічі днів, несприятливих до умов, за порадами тих, хто не вміє казати "ні". Крокувала вперед, помиляючись о граблі нескінченних бажань, ненависних ілюзій та конструктивних думок, що (паскуди такі малі) рахували ягнят, позіхаючи, аж до ста. Ви казали мені - я робила: несла мету ніби гасло на стязі, не виправши бруду сліз. Серед цінностей безціні все ж обирала ту, що вела у ворожий (і хижий до щастя) ліс. В тому лісі ведмеді та лиси (і вовкулак) в лютих пащах сумлінно щоночі несли хвости від зірок. Ті давали простий і яскравий знак: в чорній хащі зі снів неодмінно приходиш ти. Ти приходиш - я йду, щоб до себе шукать шляхи та уламки дзеркал, бо роздроблені вщент колись. Вісім років блукань, безумовно, були лихі, повні щедрих порад: їж, кохай та лише молись. Я молилася, йшла, через Мекку та Віфлієм. Обіцяли мені: все здійсниться, і не змигнеш. Довіряючи вам, я забула, хто саме є. (В того, що так бажаю, насправді немає меж). В тому, що поза нами, насправді немає нас. Та знаходимо всюди відлуння своїх надій. В незмістовного змісту існують десятки назв, Їх щодня закликаємо: йди, не соромся, дій! Задля чого - тепер без різниці, бо планку вже підняли відучора (заввишки за Еверест). Я палала в собі, що зумовило від пожеж сильний опік на серці. Тому відпускаю хрест. Відпускаю: горить, більш не хочу нести труну, не кажіть мені, як (а тим паче, закінчу де). Я звернула з дороги до себе (пробач дурну), прислухалась до тих, хто блукає, проте веде. І до планки своєї тягнуся теплом руки (що шукала, з народження сховане у мені) Йти за кимсь по життю - найепічніший самоскид. Так навіщо позаду крокуєш? Не чуєш, ні? Дякую @malse
2021-03-03 05:40:03
14
9
Комментарии
Упорядочить
  • По популярности
  • Сначала новые
  • По порядку
Показать все комментарии (9)
Last_samurai
Ответить
2021-03-04 20:23:12
1
Last_samurai
Ответить
2021-03-04 20:28:38
1
Артемій Нахімовский
@Самоскид! Так, починати хотілося б.
Ответить
2021-03-11 07:36:17
Нравится
Похожие стихи
Все
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
52
23
669
GAME OVER
: : : : : : : : : : : : : : : : : : : : : : : : : : : : : : : : : : ♡ : : : : : : : : : ⸙ : ♪ * | Сuдел как то парень | |Всю жuзнь в телефоне | | В компьютер всегда заходuл, | |Но вскоре он понял, | |Как жuзнь эту прожuл, | |На улuцу не выходuл.| | Теперь парень старый, | | Одuнокuй на вuд, | | С глазамu проблема, | | Спuна вся болuт. | | Кому старuк нужен? | | Нuчего не добuлся, | | В телефоне рубuлся, | | Так жuзнь вся прошла. | | Общайтесь с людьмu, | | Спортом займuтесь, | | Целей добейтесь, | Что бы жuзнь в пустоту не ушла... 。 。 。 。 。 。 。 。 。 。 。 。 。 。 ︶︶︶︶︶︶︶︶︶︶︶︶︶︶︶︶ ٩(๑❛ᴗ❛๑)۶* спасибо за внимание!
116
18
835