Давайте?/кс3

Last_samurai

Давайте говорити про пусте, бо головного не торкнутись словом. Тривога і без добрив проросте: не вогнедишна, просто триголова. *Давайте говорити про пусте* Давайте розуміти без питань: уточнюючих, часом риторичних, безтактних, як похмільний Юкатан та навіть влучних (раз на п'ятиріччя). *Давайте розуміти без питань* Давайте надихати без повчань: авторитарних, вогненебезпечних, що обертають у киплячий чан заслаблий розум, опаливши плечі. *Давайте надихати без повчань* Давайте воювати без війни. Де спогади не вбиті - полонені. Із розумінням, що лише вони долають шлях від тебе аж до мене. *Давайте воювати без війни* Давайте просто жити без вистав. Робити свій перформанс зрозумілим, і відчувати час, що вже настав, щоб не цідити сльози в сто проміле. *Давайте просто жити без вистав* Давайте щедро вірити у нас. Не людям, людству чи прикметам. Богу, який вже має забагато назв. І певне, загубив сюди дорогу. *Давайте щедро вірити у нас*

2021-04-05 17:37:14

13

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Самоскид!

перечитував разів 50, і кожного разу розумів щось нове. дякую!

Відповісти

2021-04-09 15:28:25

Подобається

Last_samurai

@Самоскид! Та годі вже

Відповісти

2021-04-09 15:28:34

1

Last_samurai

@Самоскид! Будь ласка

Відповісти

2021-04-09 15:28:49

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12382

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

44

13

2434