044: ІІІ
вона підступає
мов Щекові кручі,
Хоривові стріли вітрів.
все нижче і нижче іде неминуче,
щоб всяк захлинувся, як стрів.
вона підступає
відлунням сирени,
турботою рідних "ти як?"
все важче і важче триматися ревно
стійким до потужних атак.
вона підступає
мов крига кульгава,
Дніпро сповиває в туман.
все тихше і тихше спілкуються гави
цитатами втрат і оман.
вона підступає,
вона наступає.
і це не спинити ніяк.
все глибше і глибше встромляються палі
у кволий скелет, щоб зім'як.
вона огортає
мотузкою міцно,
а зашморг затягує в біль.
ти скажеш їй: краще забратися звідси...
ось тільки
вона
вже
в тобі.
(а вас вона накриває? як часто?)
2022-10-05 05:01:31
7
0