Зелень
(18+)
Аваков - чорт, Єрмак - урод, Зелень - гандон, а я - патріот! Мир в очах Путіна, зрада народу, І мові кацапській даємо свободу! Навіщо тоді "ми" тебе обирали? Молились, бажали, а "нас" лиш продали... У раді "куми", вірус "руського миру", Чи ти Путіну ворог, чи "лижеш сокиру"? Казати вже важко, на Яника схожий, Та хай тобі грець, "український небоже"! Як добре, що є добровольці в народі, Бо в нас Україна, а не гроші у моді. *** "Ми" і "нас" - всі ті прості люди, які обирали цю людину. Чисто від щирого серця: "Мені шкода їх". Вони довірили своє життя, своє майбутнє і майбутнє дітей цій людині. Яка безупинно творить якісь дурниці. "Лизати комусь сокиру" - зустрічала це в якійсь книзі. Означає підлаштовуватися під людину, якій всеодно на вас, і яка використовує когось для власних потреб і цілей.
2020-03-14 15:39:44
9
0
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3499
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4988