Покинути тебе (Пісня)
Куплет 1: Якби тільки назад час вернути, я б напевно щаслива була, Або може усе забути, тихо жити з нового листа... Або може усе скінчити, стати зорею серед небес, І в душі своїй лиш лишити, мрії всіх небувалих чудес... Куплет 2: Ти моє крихке серце бачив, і розбив його сотнями хвиль, Я тобі і не треба наче, та в душі якийсь дивний біль... Ну нічого таке вже не вперше, тихо серце своє бережу... Все для тебе, любий поете, що провів поміж нами межу... Приспів 1: Тільки знаєш час же не довгий, усе пройде й забудеться вмить... Заховаю у серці тривоги, і почую як воно спить... Поміж вітру залиш мою душу, десь під сонцем залиш мене... Ти пробач, та сьогодні я мушу, назавжди позабути тебе... Куплет 3: Подивися! В руках зжимаю старий попіл моїх надій, Я тебе назавжди відпускаю, у країну далеких мрій... Не тримаю твої я крила, ти їх маєш, та не літаєш, Може просто тобі не по силах, тому все ти отак і кидаєш... Куплет 4: За моє крихке серце не бійся, по шматочках його знов складу... Тільки ти, любий, більше не смійся, Бо накличеш на себе біду... Я тобі і не треба зовсім, та і ти мені більше ні... Бо як кажуть, приходить осінь, убиває все листя весни... Приспів 2: Тільки знаєш, час був не вічним, все пройшло і змінилося вмить... А на серці тепер кам'янистім, кожен шрам ніби знову мовчить... Поміж вітру залишив душу, десь під сонцем залишив мене, Може вперше я з місця зрушу, як назавжди покину тебе...
2019-08-02 04:17:33
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Кузаня
Ну... Можу тільки на гітарі записати
Відповісти
2019-08-02 06:55:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2314
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4365