Пиши, пиши...
Кузаня
Пиши, пиши, Допоки я в кімнаті плачу, Ти не дізнаєшся про сльози ті, Як душу душать зовсім не дитячі, А почуття чужі й такі сумні... Пиши, пиши... Всі правила проклявши, І щось повторюй безліч-безліч раз. А хто іще так буде говорити? Сховавши душу серед сотні фраз... Пиши, пиши... Не знаю про що пишеш. Пиши, пиши, Я зачекаю тут... Чекатиму і рік, І два, І десять, Аби лише побачить твою суть! Я просто хочу знати, що чекати, Чи будеш поряд взимку й восени? Бо знаєш, у словах, що люди пишуть... Так видно глибину чужой душі. Пиши, пиши... Не забувай про щирість. Не забувай, про серце і думки... Якщо тебе ковтнула страшна сірість, Не бійся. Я тут аби тобі допомогти! Пиши, пиши, Не думавши про сльози... Пиши, пиши, Залиш в душі сліди. І я отак пишу тобі про грози, Бо буду поряд... І рік, І два... Завжди.
2020-04-26 11:38:19
11
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Влад Котов
Дуже гарний, емоціональний вірш 😍
Відповісти
2020-05-11 16:51:10
Подобається
Інші вірші поета
03.07.2020 Найдорожче Залишайся зі мною Кацапи
Інші поети
somewhere
@somewhere
Юрий Voituk
@yura2016_voituk
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2450
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13387