Пиши, пиши...

Кузаня

Пиши, пиши, Допоки я в кімнаті плачу, Ти не дізнаєшся про сльози ті, Як душу душать зовсім не дитячі, А почуття чужі й такі сумні... Пиши, пиши... Всі правила проклявши, І щось повторюй безліч-безліч раз. А хто іще так буде говорити? Сховавши душу серед сотні фраз... Пиши, пиши... Не знаю про що пишеш. Пиши, пиши, Я зачекаю тут... Чекатиму і рік, І два, І десять, Аби лише побачить твою суть! Я просто хочу знати, що чекати, Чи будеш поряд взимку й восени? Бо знаєш, у словах, що люди пишуть... Так видно глибину чужой душі. Пиши, пиши... Не забувай про щирість. Не забувай, про серце і думки... Якщо тебе ковтнула страшна сірість, Не бійся. Я тут аби тобі допомогти! Пиши, пиши, Не думавши про сльози... Пиши, пиши, Залиш в душі сліди. І я отак пишу тобі про грози, Бо буду поряд... І рік, І два... Завжди.

2020-04-26 11:38:19

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Влад Котов

Дуже гарний, емоціональний вірш 😍

Відповісти

2020-05-11 16:51:10

Подобається

Інші вірші поета

Сховок серця в таємниці душі: Останнє поличчя в 26 строфах P.S. Люди чи звірі? Без те

Інші поети

Фія

@sofiaaa_k

TheCoalwalker

@TheCoalwalker

ملاك عطوات

@WhiteAngel3011

Схожі вірші

Всі

Крапка

Ай

Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.

3922

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

3918