Не знаю
На "кохаєш?" я кАжу: – Не знаю, Ти у відповідь повторюєш теж. То чого так давно ми чекаєм? Чого з серця, "коханий", не йдеш? На "кохаєш?" ти кажеш: – Не знаю, Я давно вже зізналась тобі... Що я просто від суму вмираю, А зі мною вмираєш і ти... Біль об біль. Посміхнися від суму. Витру сльози й зіграю у гру. Ту акторську, В якій посміхнуся, А в середині знову помру... Так зізнаюсь, Я перегоріла, Просто звикла до твОїх очей... Захворіла, хворіла. Й прозріла... Що вбиваю й в тобі вогник цей. Не зважай, Позабудь, Ходім далі... Тільки дай мені відвіт один: Як підем і якими шляхами? Чи судилось шляхам тим зійтись?
2020-07-02 21:14:00
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олександр Гусейнов
Гарно👍
Відповісти
2020-07-02 21:15:23
1
Кузаня
Відповісти
2020-07-02 21:15:38
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2331
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1974