Чортів полон
А обійми твої, як вітер, Той, що взимку пече у лице... Той, що губить останні квіти, Той, що я називаю кінцем... Відвертаєш від мене очі, Ти даруєш їх щастя другим... А мої у сльозах серед ночі, Ти не бійся, я жив від туги... Ти не бійся, що я помираю, Моя смерть, то кохання закон... "Поки ти своє щастя шукаєш, Попадаєш до Чорта в полон"
2019-05-11 07:38:27
2
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2760
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9070