Сонет "Вам, Юначе"
Кузаня
Якщо знову з ножем під серцем, Ви захочете й далі йти, Якщо дасте мені руку в морі, якщо зможете весь страх нести, Приходіть, я на Вас чекаю, В серці... Щось... Ніби... Трохи... Кохає? Так невинно, дитяче, Юначе. Не бажаю утіх дорослих... Я би з Вами сиділа би поряд, заплітала з волосся коси... І під сонцем взяла б за руки, і по полю побігла разом, Так боюся зізнатись, Юначе, що живу "не як всі" я часом... Десь в душі моїй є театр. А чи зможете Ви стати актором? Серед всіх тих гріхів дорослих, лиш зі мною лишатися поряд? І кожної темної ночі на духу десь губитись у зорях... Приходіть, я на Вас чекаю, В серці... Щось... Ніби... Трохи... Кохає? Тільки Чорт у пеклі зітхає... P.S https://www.surgebook.com/haru_the_shadow, Вам, мій милий❤️
2019-11-06 19:46:56
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Кузаня
@ Божевільний Дякую
Відповісти
2019-11-06 19:55:24
Подобається
Haru Ichimura
🖤
Відповісти
2019-11-08 13:27:14
Подобається
Кузаня
@Haru Ichimura ❤️
Відповісти
2019-11-08 13:39:30
Подобається
Інші вірші поета
Неволя зі скла Ближче до неба (Пісня) Не знаю Залишайся зі мною
Інші поети
Воланд Дарсі
@nikita_rastorguev
Ingvar Batsa
@ingvar_batsa
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5029
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1796