Сонет "Вам, Юначе"
Кузаня
Якщо знову з ножем під серцем, Ви захочете й далі йти, Якщо дасте мені руку в морі, якщо зможете весь страх нести, Приходіть, я на Вас чекаю, В серці... Щось... Ніби... Трохи... Кохає? Так невинно, дитяче, Юначе. Не бажаю утіх дорослих... Я би з Вами сиділа би поряд, заплітала з волосся коси... І під сонцем взяла б за руки, і по полю побігла разом, Так боюся зізнатись, Юначе, що живу "не як всі" я часом... Десь в душі моїй є театр. А чи зможете Ви стати актором? Серед всіх тих гріхів дорослих, лиш зі мною лишатися поряд? І кожної темної ночі на духу десь губитись у зорях... Приходіть, я на Вас чекаю, В серці... Щось... Ніби... Трохи... Кохає? Тільки Чорт у пеклі зітхає... P.S https://www.surgebook.com/haru_the_shadow, Вам, мій милий❤️
2019-11-06 19:46:56
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Кузаня
@ Божевільний Дякую
Відповісти
2019-11-06 19:55:24
Подобається
Haru Ichimura
🖤
Відповісти
2019-11-08 13:27:14
Подобається
Кузаня
@Haru Ichimura ❤️
Відповісти
2019-11-08 13:39:30
Подобається
Інші вірші поета
Пробач "Дай мені спокій" Ніч Зараз
Інші поети
Мария Шпир
@mariya_shpir
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9655
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1744