Гучна тиша
Kristin
В кімнаті стояла мертва тиша  Й подиху чути навіть не було. Пустота ставала далі глибша, Нічого вже змінитись не могло. Одна душа була лише в кімнаті! Лежала тихо, наче нежива. Була в піжамі та халаті  І жити далі вона вже не могла... Здавалося є ще там жива людина. Та ні, нічого живого вже нема, Була вона спустошена і вбита, Бо біль душу до кінця вже розрива! І плакала було, й в момент сміялась, І встати з ліжка не могла, Була холодна, наче зима у ній зосталась, Вона кричала, але звуку навіть не здава! З розуму зводила та мертва тиша І навіть не чути її серця стук, Вона зовсім не чекала того лиха, Коли почуття над нею гору візьмуть... І навіть її тихенький шепіт Звучав, мов крик на увесь світ! Вона була давно розбита  Зів'янув її уже весняний цвіт...
2021-05-22 13:14:05
2
0
Інші вірші поета
Момент Dark light Нехай... І знов звертаюсь до паперу...
Інші поети
K N
@Nata_Kuchera
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3814
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1272