Гучна тиша
Kristin
В кімнаті стояла мертва тиша  Й подиху чути навіть не було. Пустота ставала далі глибша, Нічого вже змінитись не могло. Одна душа була лише в кімнаті! Лежала тихо, наче нежива. Була в піжамі та халаті  І жити далі вона вже не могла... Здавалося є ще там жива людина. Та ні, нічого живого вже нема, Була вона спустошена і вбита, Бо біль душу до кінця вже розрива! І плакала було, й в момент сміялась, І встати з ліжка не могла, Була холодна, наче зима у ній зосталась, Вона кричала, але звуку навіть не здава! З розуму зводила та мертва тиша І навіть не чути її серця стук, Вона зовсім не чекала того лиха, Коли почуття над нею гору візьмуть... І навіть її тихенький шепіт Звучав, мов крик на увесь світ! Вона була давно розбита  Зів'янув її уже весняний цвіт...
2021-05-22 13:14:05
2
0
Інші вірші поета
Шлях Pain Момент Вміти палати
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Theodora Dove
@Theodora_Dove
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2362
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13125