Вільна
Я боролась, терпіла до рання, Хоч тонула у власних сльозах. Намагалась, та бігла остання, Наче все це було на ножах! Та колоті рани так не боліли, Як душевний біль мене далі вбивав, Як за спиною рідні говорили, Як часом у мене дах вітер зривав... Я ж хотіла доброю стати, Покинути свій егоїзм, Та не судилось мені вільно літати, Хтось крила мені підпалив... Та ні! До егоїзму уже не вернуся, І без крил, я – вільна душа, Просто на небо із землі подивлюся, Я стала краща, не така як була. Кожен день я крокую повільно, Скидаючи минулий тягар! Ну ось, я стаю тепер вільна  І небо моє вже без хмар! Хоч багато помилок зробила, Та поняття до мене прийшло: Що з минулим я завжди безсила, А з майбутнім на душі вже тепло.
2021-02-27 07:42:44
2
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5742
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2163