Тобі

Химера Зеленоока

З любов'ю тобі, моє сонце... Тканиною білих фіранок, Забувши про межі пропорцій, Вершково-какаовий ранок Малює хмаринами вірші На неба безкраїй гладіні. А пари закохані пишуть Листи з поцілунків проміння. Вони долітають, доходять Щасливим своїм адресатам. Вони перескакують сходи, Рвучися нагору пасатом Щоб якнайскоріш відповісти, Щоб не застигали в чеканні, Зірвавши терпіння намисто, Ті, в кого в легенях кохання... Назавжди тобі моє сонце... Листи, і засушені квіти У чаї. Всі ночі у році, І зорі, безсонням відкриті. Всі посмішки, сльози, чорнила На білому полі паперу... Всі струни думок, усі сили Я дивом в конверт помістила. Слова з кардамоном і перцем, Душі привідкрите віконце. Назавжди тобі, моє серце, Назавжди тобі, моє сонце...

2019-05-11 12:23:36

13

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Есмеральда Еверфрі

Дуже красиво

Відповісти

2019-05-11 12:43:51

1

Химера Зеленоока

@Есмеральда Еверфрі Merci😊

Відповісти

2019-05-11 12:44:09

Подобається

Химера Зеленоока

@Роман Верлассен Дякую😊

Відповісти

2019-05-11 15:31:02

1

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

2507

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

4772