Тихіше
Химера Зеленоока
Тихіше, приборкай норов. Я чую тебе чудово. Набридли твої повтори, Набридли скляні розмови. Замовкни хоча б на хвильку І врешті втям, чоловіче: Огидна така поведінка Тобі аж ніяк не личить. Можливо, я істерична І просто жахливо готую, Гучна, дурна, нелогічна - Це часто від тебе чую. І ти можеш бити посуд, І можеш вити на Місяць. А можеш на власний розсуд Тікати скоріше звідси. Навіщо ж були всі ті квіти, Дешеві любовні зізнання? Щоб потім тоскно нидіти І звати мене покаранням? А я от тебе любила Без різних умовностей, сильно. Який ти невдячний, милий. Тепер я від цього вільна. Тепер я танцюю без тебе, Комфортно мені наодинці. Немая в партнері потреби У танець закоханій жінці. Тихіше, не лайся, любий, Поріг в тебе за плечима. Хай, може, це трошки грубо. Але на те є причини.
2018-08-07 12:19:01
12
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Химера Зеленоока
Веселощі - це наше все😊
Відповісти
2018-08-07 12:24:46
Подобається
Стренжер
Я думаю, що кожного разу говорити, які в тебе чудові вірші не дуже щось. 👀 Просто знай, для нас вони - 💗.
Відповісти
2018-08-07 12:34:24
1
Химера Зеленоока
@Стренжер 😊😘
Відповісти
2018-08-07 12:39:06
1
Інші вірші поета
За крок до... Квіти Дуалістичність потягів душевних Зірковий пил
Інші поети
Jojo Harl
@JojoHarl
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1185
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2540