Слово
Химера Зеленоока
У храмі слова впавши на коліна Зігнулась в кому від душевних ран. Я почала лірично, наче Ліна, А закінчу цинічно, як Жадан. Я не вдягаю лавр собі на скроні - Його вдягати може лише час. Та мої строфи зовсім безборонні Перед прицілом кожного із вас. І кожен з тих, хто зараз за дверима Поруччя гне, рвучись в мій Пантеон. Це звір із полум'яними очима, Прозорий, та реальний наче сон. І кожна крапля крові, що пролита, І кожна мною зронена сльоза, Була чорнилом в каламар улита, Уплетена в рядок немов лоза. Нехай підніме строфи лютий вихор. Най буде Слово, інше най горить! В поезії немає слова "тихо", Тут кожен символ, наче меч бринить!
2019-02-18 20:33:00
23
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Химера Зеленоока
Merci 😊
Відповісти
2019-02-18 20:44:36
Подобається
Есмеральда Еверфрі
Неймовірно...ти неперевершена, Даро😉
Відповісти
2019-02-19 04:30:31
1
Химера Зеленоока
@Есмеральда Еверфрі Дякую😊
Відповісти
2019-02-19 05:37:34
Подобається
Інші вірші поета
Дівчинка у синьому Спостерігач Коли янголу розбивають серце... Зірковий пил
Інші поети
Aracely Ara
@miraculose
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3681
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2874