Закон карми
Той, хто заради втіхи проливає кров - Колись обов'язково захлинеться нею, Той, хто під іншого копає яму або ров - Тією ж сам засиплеться землею. Гордець, який зневагу сіє крізь людей - Людьми зневажений лишиться, А хто плює в колодязь кожен день- Нап'ється з тої ж самої криниці. Колись хозари на Русь прийшли І стали данину у князя вимагати, І захотіли ті каганові посли По одному мечу від дима взяти. Коли ж їх жрець слов'янський меч узрів - Сказав, що ця прикмета є погана: - Бо зброя ця заточена з обох боків, Не довелося б нам платити данину слов'янам! І ніби в воду жрець хозарський заглянув - Недовго пожинав хозар чого не сіяв; Уже Олег збирав з хозарів данину, А Воїн Святослав державу їхню по вітру розвіяв. Не прагну ноту викликати я сумну, Але якщо ти маєш зло у своїм серці - Воно завжди затягне в злоби глибину І тільки злом до тебе повернеться!
2020-11-01 07:04:15
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую дуже за підтримку!
Відповісти
2020-11-01 07:55:16
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Меч від дима означає меч від подвір'я, це вираз з "Повісті временних літ" і легенда взята звідти ж
Відповісти
2020-11-01 10:21:59
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2736
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3237