Роздивляючись залишки щезлої культури
Andrii Katiuzhynskyi
І небо не впаде на землю, І час свій хід, звичайно ж, не зупинить; Все, як завжди, залишиться буденним Під світу сього давнього склепінням... В одному тільки можна бути певним - Своєї мудрості вже не повідають нам Древні.
2021-03-04 06:08:59
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Velles
Так и есть. Хотя и жаль, что нельзя точно понять, как в те времена было на самом деле.
Відповісти
2021-03-04 06:11:57
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Действительно, очень жаль!
Відповісти
2021-03-04 06:13:11
1
Інші вірші поета
Гра не закінчується Прийдуть нові творці, нові пророки When I listen to people Турбує нас: що ми по собі лишим
Інші поети
KAYSEE
@kaysee_55
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2432
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2186