Гіперборейці
Фантазія Тут проходили творці містерій - Воїни славні Гіпербореї В плащах до землі вовняних білих- Ті, що мечем пів світу скорили. З зором нордичним, блакитноокі, Статні, кремезні, зростом високі; Вся Північ лягла під їх ногами, Їх білокурими звали богами. Ті, що жар серця взяли від лави, Перші - створивші легенди-держави; Довершені воїни, вправні мисливці - Предки: трипільців, германців, арійців. Де ж ці герої - в чертогах Валгали? Пали в боях і в січах кривавих? Зникли у часі, в безодні віків, Давши народам конунгів й вождів? Тим, хто почує Одіна глас - Гіпербореєць в кожнім із нас. Данці, вкраїнці, литовці і свеї - Всі ми нащадки Гіпербореї.
2020-10-26 07:11:59
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, це всього лиш фантазія поета!
Відповісти
2020-10-26 08:21:18
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Намагатимусь імпровізувати далі, аби тільки муза не залишала!
Відповісти
2020-10-26 08:25:43
1
Andrii Katiuzhynskyi
Пасти у бою, я мав на увазі загинути в бою
Відповісти
2020-10-26 14:14:19
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13148
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3308