Відчуваю, що помираю
Відчуваю, що помираю щосили я той дух тримаю та він не хоче, він утікає як далі жити буду і не знаю. Іде від мене той хто шлях мені цей показав хто від зла захищав оберігав і всередині існував. Це кінець він іде починатимуться зміни новий дух мене знайде щось нове буде в моїй скрині. Та не хочу я цього нового не хочу змін, не хочу бути іншим та час минає і дух крок робить знову і розумію без змін світ не може бути вічним.
2018-11-05 15:36:54
5
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4022
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2739