Хто ти є...
Хто ти є, я тебе зустрів випадково, серед тисячі інших побачив лице. Чому ж раніше не сказала мені природо, що й такі люди є на світі іще. Коли побачив твою першу картину, відчув себе дурнем, що не знає слів. Свій захват передав так примітивно, немовби лукавив,як тільки міг. З часом дізнався про твій демонізм : як ж він тобі личить. До такого диявола я йшов би униз, не боячись зовсім, що він мене з'їсть. Як ж мені шкода, що так далеко знаходиться твоє тіло, і деякі думки гарно не можуть долітати: то від вітру, то від грози ухиляються невміло. Коли ж наживо,нарешті,побачу тебе милу...
2020-04-05 09:00:32
5
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12417
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5623