Світло
Кожен день чи ніч
поміж сотні протиріч
шукаєш ти свій шлях
по невидимих петлях.
Враз, і все, ти збагнув,
стих посторонній шум,
де сонце, де світло,
куди йти стало помітно.
І ти йдеш прямо, як воїн:
до зубів озброєнь,
щоб не лякали перепони,
вороги й кордони.
Щоб дійшов вже до кінця
не у вигляді мерця
і порадів вже тую мить
тим, як воно горить.
А потім знову буде темно,
думки даремно-недаремно
у таку йти далечінь -
справжня битва розумінь.
А потім знову буде ясно,
по-живому й прекрасно,
звідкись з'явиться світило,
що на світ очі відкрило.
І так по колу сотні раз
крізь призму жаху й прикрас
шукаєм світла джерело,
куди б воно не привело.
2021-09-05 15:39:30
6
0