Досить
Божевільний
Досить лоскотати мені нерви: це уже давно несмішно. Твої, ніби слова відверті брехнею всі стають успішно. Сльози твої втратили ціну - гіперінфляція емоцій. Щодня влаштовуєш війну і міни на кожнім кроці. Втомився бігати на місці - ноги, як залізні плити. Відчуваю себе в клітці, що не буде золотіти. Відчуваю, що вже досить, відчуваю, що пора залишити все, як досвід, як чорнило для пера.
2021-08-24 19:32:37
1
0
Інші вірші поета
Мені надто лінь... Погода Гора Хай не забуде...
Інші поети
Х. О.
@malika_kholbekova
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2526
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5070