Мертві...
Мертві завжди хочуть стати живими: їм нудно без правил, без зайвих турбот, не так чудово бути вічними, коли бачиш з корабля лише борт. Їхня жага, жага до життя страшніша за темряву морських глибин. Віддадуть все: і душу, і тіло, аби на палубу знову повернутись живими. Їм байдужі всі чужі муки й страждання. Готові вбивати й вбивати, якщо здійсниться так їхнє заповітне бажання, якщо так почнуть щось відчувати.
2020-04-26 10:45:47
4
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2436
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3274