Мертві...
Мертві завжди хочуть стати живими: їм нудно без правил, без зайвих турбот, не так чудово бути вічними, коли бачиш з корабля лише борт. Їхня жага, жага до життя страшніша за темряву морських глибин. Віддадуть все: і душу, і тіло, аби на палубу знову повернутись живими. Їм байдужі всі чужі муки й страждання. Готові вбивати й вбивати, якщо здійсниться так їхнє заповітне бажання, якщо так почнуть щось відчувати.
2020-04-26 10:45:47
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3330
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5184