Мертві...
Божевільний
Мертві завжди хочуть стати живими: їм нудно без правил, без зайвих турбот, не так чудово бути вічними, коли бачиш з корабля лише борт. Їхня жага, жага до життя страшніша за темряву морських глибин. Віддадуть все: і душу, і тіло, аби на палубу знову повернутись живими. Їм байдужі всі чужі муки й страждання. Готові вбивати й вбивати, якщо здійсниться так їхнє заповітне бажання, якщо так почнуть щось відчувати.
2020-04-26 10:45:47
4
0
Інші вірші поета
Життя надто круте... Не готовий Життя - це нічого... Вулиці
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2708
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5771