Мертві...
Мертві завжди хочуть стати живими: їм нудно без правил, без зайвих турбот, не так чудово бути вічними, коли бачиш з корабля лише борт. Їхня жага, жага до життя страшніша за темряву морських глибин. Віддадуть все: і душу, і тіло, аби на палубу знову повернутись живими. Їм байдужі всі чужі муки й страждання. Готові вбивати й вбивати, якщо здійсниться так їхнє заповітне бажання, якщо так почнуть щось відчувати.
2020-04-26 10:45:47
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3275
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2765