"... Аж поки ти або я не впаду"
Божевільний
Я буду сперечатись, за свою правду битись до кінця. Не змусиш, світ, мене здаватись - ти зустрів впертого бійця. І нехай небо там темніє, а квітки швидко всі зів'януть. І нехай казатимуть :"Диявол радіє, це той самий Антихрист, внизу якого чекають". Любий світе, до мене обернись: не буду ж спині оголошувати війну. Досить ховатись - борися! Аж поки ти або я не впаду.
2019-10-21 19:03:18
4
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Божевільний
@Имя Фамилия це про рядок "не змусиш світ мене здаватись"?
Відповісти
2019-11-25 22:15:45
Подобається
Имя Фамилия
@ Божевільний так
Відповісти
2019-11-27 12:57:11
Подобається
Имя Фамилия
1-1
Відповісти
2019-11-27 12:57:16
Подобається
Інші вірші поета
Сумно і бридко... Муки Неіснуюча тварина Моя книга
Інші поети
secret
@secretnoclue
TheCoalwalker
@TheCoalwalker
Rogachova
@Rogachova
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2059
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2771