Не можу осторонь стояти...

Божевільний

Не можу осторонь стояти, повинен бути в центрі подій, про світ я ж маю щось знати, я ніхто, якщо без дій. Сидіти й чекати поки новий день настане не для мене запам'ятайте -це вам моя душа каже. Байдуже, що всі роблять на всіх інших все одно, деякі собі серце колять, мені, що власного розуму не дано. Не важливо чи будуть сміятись, нарікати, без глузду вважати, я не такий і цим повинен пишатись, навіщо думати, що будуть люди казати.

2019-02-27 21:32:47

Інші вірші поета

Ще швидше і швидше... Ні, тебе я не покину... Якби ти могла зазирнути в мій світ... Щось задумався я дивлячись у небо...

Інші поети

Samara

@sarah_mae_ragos_villa

Upavshii_Zakat

@Upavshii_Zakat

Bint __Abdoolrahman

@bint_abdoolrahman

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

3365

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12100